- блакить
- [блаки/т']
-т'і, ор. -т':у
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
блакить — і, ж. Блакитний колір; голубінь. || Блакитний простір неба … Український тлумачний словник
блакить — (блакитний колір), голубінь, голубизна; лазур поет. (перев. про небо, море); бірюза … Словник синонімів української мови
блакить — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
блакит — у, ч., рідко. Те саме, що блакить … Український тлумачний словник
лазур — і, ж., рідко у, ч. 1) поет. Яскраво синій колір; блакить. 2) Фарба такого кольору. •• Берлі/нська лазу/р мінеральний пігмент синього кольору, що застосовується для виготовлення малярних і друкарських фарб, лаків тощо … Український тлумачний словник
небесно-блакитний — а, е. Колір якого нагадує небесну блакить … Український тлумачний словник
облоки — ів, мн., заст. Небесна блакить … Український тлумачний словник
оболок — а, ч., заст., поет. 1) Хмара, хмарина. 2) тільки мн. Небесна блакить … Український тлумачний словник
синява — (синій колір чого н.; синій простір, синя поверхня), синь; просинь (синій колір чистого неба; синюватий відтінок) Пор. блакить … Словник синонімів української мови
блакит — іменник чоловічого роду блакить рідко … Орфографічний словник української мови